Вчора я в котре відвідала наш міський театр. Потрапляю туди частенько, як тільки можу. І не тому що він в нас єдиний ба мені більше нема чим зайнятись. А тому, що грають там неймовірні актори, грають з почуттям, зі сплеском, з неймовірними емоціями.

За великим рахунком зовсім не важливо, яка саме постановка була вчора – у будь якому разі, як завжди, незабутня. Було в ній багато гумору, та ось мені було сумно. Сумно від того, що я побачила у залі. Напевно, така наповненість буває тільки у найневдаліших кінотеатрах на денних сеансах. Два-три цінителі, декілька чоловік, яким просто цікаво і подобається і ще молодь. Як я вже зрозуміла у перерві, молодь ця потрапила до театру випадково. Не сказано було з їх вуст, мабуть, тільки чогось типу «а в нас є театр?».

До чого я це веду? А до того, що саме сьогодні нашому театру виповнюється рівно 75 років. Тільки уявіть, декілька поколінь 75 років поспіль у цих стінах насолоджувалися мистецтвом акторської гри, посміхалися, сумували разом з героями. Скільки ж людей пройшло тут за стільки років, скільки акторів почали (а хтось може і закінчив) тут свою кар’єру. А напередодні свята тут майже порожньо. Як буде сьогодні, ще не знаю, обов’язково подивлюся.

Ще почула цікаву фразу одного дуже колоритного на вигляд дідуся: «Хіба це репертуар? От у 44-му… Ото репертуар був, а зараз… Еххх…». І не погодитися взагалі то не можна (особливо після того як я пішла і подивилась, що ж там за репертуари були у той час), а з іншої сторони… Для кого їх ставити? (Хоча я вважаю, що взагалі то репертуар хороший, а на деякі постановки хочеться потрапляти ще і ще). А взагалі тут працюють просто неймовірні люди, які дійсно захоплюються своєю роботою, своїм ділом.

У будь якому разі у нашого улюбленого театру сьогодні свято, велике свято. І я дуже хочу вірити в те, що ще через 75 років буде ювілей, і, можливо, ще пару разів по стільки ж. І бажаю колективу цього театру тільки вдячних глядачів, тільки справжніх посмішок захоплення, тільки повних аншлагів.

Вітаю з 75-річним ювілеєм Криворізький міський театр драми і музичної комедії імені Тараса Шевченка. Творчої наснаги вам і нових успіхів.

P.S. Нещодавно я публікувала на «Хай Вей» фоторепортаж про відкриття ювілейного сезону театру. Коли я показала його літредакторові театру, в неї в очах була така невимовна радість… Тож ця публікація, напевно, перш за все для всього колективу театру. А ще для того, щоб усі ми згадали, що велике мистецтво все ще існує і ним просто необхідно насолоджуватися повною мірою.